- загвинчувати
- —————————————————————————————загви́нчуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
загвинчувати — ую, уєш, недок., загвинти/ти, нчу/, нти/ш, док., перех. Закріплювати або доводити що небудь до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою … Український тлумачний словник
загвинтити — див. загвинчувати … Український тлумачний словник
загвинчуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до загвинчувати … Український тлумачний словник
загвинчування — я, с. Дія за знач. загвинчувати … Український тлумачний словник
загвинчуватися — ується, недок., загвинти/тися, и/ться, док. 1) Обертаючись за гвинтовою нарізкою, закріплюватися або доходити до певного положення. 2) тільки недок. Пас. до загвинчувати … Український тлумачний словник
затягати — I а/ю, а/єш і рідше затя/гувати, ую, уєш, недок., затягти/ і затягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. затя/г, ла/, ло/ і затягну/в, ну/ла, ну/ло; док., перех. 1) Тягнучи, посуваючи кого , що небудь, поміщати кудись. 2) також без додатка. Вбирати,… … Український тлумачний словник
підгвинчувати — ую, уєш, недок., підгвинти/ти, нчу/, нти/ш, док., перех. Загвинчувати додатково, ще трохи. || перен., розм. Збуджуючи кого небудь, настроювати, підбурювати на якісь дії, вчинки і т. ін … Український тлумачний словник
підкручувати — ую, уєш, недок., підкрути/ти, учу/, у/тиш, док., перех. 1) Крутячи, завивати тугіше (звичайно вуса, волосся). 2) Крутячи, додатково загвинчувати. || Крутячи пристрій, регулювати дію чого небудь. 3) перен., розм. Уживаючи певних заходів щодо кого… … Український тлумачний словник
підтягати — а/ю, а/єш і підтя/гувати, ую, уєш, недок., підтягти/ і підтягну/ти, тягну/, тя/гнеш, док., перех. і без додатка. 1) Тягнучи, наближати до когось, чогось. || Піднімати що небудь угору, вище. 2) Затягувати тугіше, щільно притискуючи, припасовуючи… … Український тлумачний словник
шрубувати — у/ю, у/єш, недок., діал. Загвинчувати … Український тлумачний словник